Форми контролю на уроках

Форми контролю на уроках

Виступ вчителя математики Дубачинської Ірини Михайлівни

                                         Розум дитини – не посудина, яку потрібно наповнити,

 а смолоскип, який необхідно запалити.

І.Є.Тамм

         Завдання сучасної школи – виховання особистості, людини, що думає самостійно.

         Учитель має бути гарним стратегом, постійно створювати умови для розвитку інтелекту учнів. Доцільно не усувати всі труднощі на шляху пізнання учнем нового, а планомірно їх створювати. Це дає учневі можливість не тільки опанувати шкільну програму, але й сформувати себе як особистість.

         Педагогічний стаж 19 років.

         Проблемне питання - диференціальний підхід до проведення уроків математики.

         Завідуючий кабінету математики та інформатики( в 2007-2008 н.р. перепрофілювався кабінет), який має свій план роботи. Приймала участь  в районному конкурсі – огляді кабінетів математики(ІІІ місце).У кабінеті є ТЗН, навчальний комп’ютерний комплекс, навчальна, довідкова і методична література, дидактичні матеріали.

         Основне завдання ,яке ставлю перед учнем – навчитися розуміти те, про що говориш сам і що говорять інші, навчитися мислити, оволодівати фундаментальними знаннями: глибоке розуміння суті вивчених явищ, залучення до пошуку задач, постановки цих задач, уміння  формулювати гіпотези, перевіряти їх правдоподібності.

Необхідним компонентом ефективної методичної системи навчання математики в ЗОШ є діагностика та , за потреби, своєчасна корекція результатів навчання. Протягом перших уроків у вересні проводжу первинне вимірювання залишкових знань за допомогою спеціальних тестів. При цьому в кожному класі використовую тести за попередній клас. Аналіз результатів тестування дає змогу виявити ті вміння, які погано сформовані як в цілому класі, так і в окремих учнів.. Це дає можливість спланувати роботу щодо усунення недоліків протягом першого тижня, використовуючи як колективні, так і індивідуальні форми роботи. Після цього проводжу повторне вимірювання.

Питання, якому приділяю увагу – це неуважність учнів на уроці, одна із причин низької успішності. На уроці намагаюся зробити викладку матеріалу по можливості яскравішим, емоційнішим, тобто намагаюся пробудити в учнів мимовільну увагу. Для цього проводжу виконання доцільно підібраних вправ. Завдання побудовані на основі відомих корекційних вправ з розвитку уваги, запропонованих М.В.Цзеном та Ю.В.Пахомовим., використовую ідеї діагностичних таблиць Шульте-Горбової.( чи знаєш ти таблицю множення?. Чи вмієш ти лічити?,, знайди помилку. Тощо)

Я вважаю ,що чим частіше перевіряється, оцінюється та заохочується робота учня, тим цікавіше йому працювати, тому створюю ситуацію оцінювання моментів уроків і при цьому відображати на дошці у вигляді таблиці.

Яскравість, емоційність викладу навчального матеріалу стимулює бажання  оволодіти знаннями, формує любов до предмета. На уроці створюю атмосферу доброзичливості, що допомагає учневі виявити своє «Я», відчути власну значимість. Форми проведення уроків різні в залежності від теми та мети.( урок-лекція, залік з перевірки теоретичних знань, урок розв’язку опорних задач, урок-консультація, залік з розв’язанням задач, урок-семінар, урок-атестація). Кожний урок планую не окремо, а відразу систему уроків, що охоплює завершений у змістовому плані блок програмового матеріалу.

Уроки-заліки з розв’язання задач проводжу після того, як в учнів сформуються навички розв’язання задач з даної теми. На першому уроці вивчення теми пропоную учням довготривалі домашні тематичні завдання, які вони можуть виконувати окремо чи групами. Учні вчаться планувати свою роботу. На уроці-заліку з розв’язання задач усі учні виконують роботу, що складається з двох варіантів, подібних до домашніх заліків.

Для багатьох напрямків особистісно орієнтованого навчання особливе значення мають різні підходи до оцінювання результатів діяльності учнів на кожному етапі навчально-виховного уроку. На мою думку, найефективнішою є рейтингова система оцінювання.  Накопичення балів здійснюється через різні форми контролю як під час уроку, так і в позаурочний час. На своїх уроках застосовую такі письмові календаризовані форми контролю:

-         контрольні роботи

-         самостійні роботи

-         графічні роботи

-         практичні роботи ( виготовлення фігур)

-         математичні диктанти

та некалендаризовані:

-     заліки

-     Усна відповідь

-      ведення зошита

-      домашнє завдання

-     пільгові бали

Крім того у своїй діяльності використовую і рейтинг громадської активності учнів, який враховує тільки позитивні результати позакласної роботи учнів.( відображаю у вигляді +).

 Досвід роботи свідчить що вдалими , доступними і такими що легко сприймаються учнями є контрольні і самостійні роботи такої структури: по 3 завдання в кожному рівні, тобто так званої матричної форми(диференційованих у чотирьох рівнях), які обов’язково мають свої критерії оцінювання. Учень. Як правило, виконує завдання на вибір, виходячи із самооцінки, а іноді за тактовною моєю порадою.. Практика показує, що це позитивно сприймають і учні , і їхні батьки.

При своїй роботі вияснила, що більшість учнів не в змозі проконтролювати роботу, яку вони виконують, особливо під час розв’язання задач. Відповіді їх насторожують лише тоді, коли вони містять числа, що не є натуральними, або не збігаються з відповідями товаришів. Тому в процесі навчання проводжу моменти самоконтролю, самоперевірки, взаємоперевірки, перевірки роботи товариша. Знайшовши помилки у товариша, і навіть у вчителя, з часом учень почне переносити одержані вміння на власну діяльність. Форми:

-         розв’язок однієї задачі кількома учнями біля дошки, останні в зошитах. Потім аналіз.

-         Знайомити з типовими помилками у темі, а потім будувати свою розповідь так, щоб помилки мали місце.

-         Сформулювати неправильне твердження, а учні знайти помилку.

Проводжу роботу з картками. Це можуть бути як самостійні так і групові форми роботи, під час виконання яких надаю консультацію чи діти-консультанти.

         Іноді однією з причин відставання учнів у навчанні є їх невміння працювати з підручником.  Самостійне вивчення нового матеріалу вимагає від кожного учня великого напруження розумових сил, роботи памяті, напруження зору. І хоча інформація, сприйнята на слух кілька разів, досить добре запам’ятовується, але потрібно привчати дітей до самостійної роботи над матеріалом. Тому розробляю зразки диференційованих завдань для самостійної роботи з підручником, в яких кожному рівню  дітей даю різні завдання:

-         Одні -   з допомогою мене викладають зміст тексту своїми словами

-         Другі -  пояснюють  внутрішні і зовнішні зв’язки в змісті тексту

-         Треті -  знаходять інформацію в тесті необхідну для розв’язання пізнавальних завдань.

Потім проводжу перевірочну самостійну роботу.

         Велику увагу приділяю  увагу усним обчислювальним операціям. На кожному уроці  з 5 по 11 класи проводжу хвилини швидкого обчислення.( як для підготовки сприймання нового матеріалу, так і для закріплення та повторення вивченого.) Добір завдань і вибір Фоми усної роботи виконую з урахуванням індивідуальної підготовки учнів, нахилів та здібностей до усних обчислень. Організовую змагання, дидактичні ігри, пропоную цікаві задачі, запитання, завдання.( математичний бій, усні коментарі до домашнього завдання, обговорення, написання віршів, використовую взаємодопомогу.

На уроках використовуємо опорні конспекти, довідкову та додаткову літературу. Це дає можливість підвищувати ефективність навчання, поглиблювати і розширювати знання учнів, стимулювати їх творчу активність, урізноманітнювати контроль. В даний час з учнями 10 класу закупили зошити по підготовці до незалежного зовнішнього оцінювання і розпочали у вигляді заліків повторення.

Приділяю увагу роботі здібним та обдарованим дітям. Для цього розробляю комплекс завдань підвищеної складності. Наприклад, на уроках, метою яких є узагальнення і систематизація знань з вивченої теми, об’єдную дітей у групи, куди входять як слабші, так і сильніші учні. Завдання підбираю від простого до складного, щоб слабший учень не відчував себе дискомфортно, а сильний показав свою ґрунтовну підготовку з даної теми.

Проводжу роботу в парах. На таких уроках сильніший учень вчить слабшого непомітно, але результативно.

Під час уроків пояснення нового матеріалу, використовую прийом, коли здібний учень пояснює частину нового матеріалу своїм однокласникам. З дитиною проводжу попередню роботу.

         Взагалі, я вважаю першочерговим завданням уроку створення у класі атмосфери вільного спілкування, загальної зацікавленості. Своїх учнів я називаю тільки на ім’я. Вони відповідають, не піднімаючись з місця, сидячи. ( це економія часу, та уникнення шуму і створюється ситуація що йде бесіда). Проводжу фізкультхвилинки.

Співпрацюю з батьками: проводжу бесіди, консультації, запрошую на уроки, відвідую дітей вдома.

На уроці я намагаюсь показати кожного учня з кращого боку, відзначаючи навіть найменші його успіхи. Я не сприймаю трагічно помилки та невдачі своїх вихованців, не вважаю безнадійними навіть найважчих із них. І діти відповідають мені повагою та любов’ю, намагаються виправдати мою довіру.

Створення ситуації успіху на уроках математики

Створення ситуації успіху на уроках математики

Формування особистості-цілісний, поступальний процес, який виражається у залученні її до соціального досвіду, у  засвоєнні нею вже існуючих у суспільстві форм і видів діяльності. Однією з найнеобхідніших умов виховання людини є розвиток її унікальності та індивідуальності. Реалізація цього неможлива без правильної мотивації навчання та розвитку інтересу до нього. якщо в учнів є бажання і інтерес до учіння, якщо вони вчаться  не з примусу, а за бажанням і внутрішніми потребами, то вони можуть краще реалізувати свої здібності під час вивчення різних предметів: математики, фізики, хімії тощо.

            Математика багатьом дітям дається нелегко. І якщо в учня немає мотивів її вивчати або ці мотиви слабкі, його учіння перетворюється на муку. У цьому пролягає одна з найважливіших причин відставання багатьох школярів з математики. Усунути її можна лише одним способом - своєчасно сформувати дієві мотиви учіння, а цьому сприяє загальна атмосфера творчості в школі і класі, включення учня в колективні форми організації різних видів діяльності, співробітництво між учителем і учнем, допомога вчителя у вигляді порад, залучення учнів до оцінювання власної діяльності і немаловажне застосування вчителем заохочення.

            Правильність вибору стратегії і тактики навчання на уроці сприяє повноцінному гармонійному розвитку особистості в цілому. Розвиток позитивної мотивації на уроці – це один із засобів розвитку особистості учня, атмосфера праці, довіра учня до вчителя і повага вчителя до учня, в оцінюванні - гранична чесність і людяність – запорука успішного просування учня в навчанні.

Чи можна спроектувати успіх в процесі вивчення математики? ТАК! Відомо, що успіх – завжди подолання, пов’язане з мотивацією, мотив - з інтересом, а інтерес, у свою чергу, - з потребою.

            У своїй щоденній роботі я намагаюся не забувати, що найкращим учителем вважають того, хто все обміркував, організував, передбачив так, що його роль на уроці непомітна, а учні творчо працюють, опановуючи навчальний матеріал.

            На мою думку, основне завдання вчителя – навчити мислити, розмірковувати над умовами задач, шукати шляхи їх розв’язання , вибирати серед них найоптимальніший. Намагаюся, щоб навчання на уроці сприяло максимальному розвитку мислення, пізнавальних здібностей учнів, щоб тренувалися пам’ять, увага, щоб вони вміли порівнювати, зіставляти факти, самостійно знаходити розв’язання нестандартних задач.

            На уроці намагаюся показати учням математику з найприваблішого боку, викликати в дитини радість від занять розумовою працею, допомогти подолати труднощі й отримати перемогу над самим собою. Адже інтерес – “золотий ключик” до виховання здібностей. Завжди намагаюсь щось цікаве подати дітям: чи то історичний матеріал, чи то цікавий факт з життя відомих математиків, зачаровану задачу. Залучаю до цього і учнів, і обов’язково схвалюю ідеї дітей , чим  думаю активізую їх творчу діяльність, підбадьорюю, заохочую їх до навчання – коли оцінкою, а коли просто добрим словом, жестом, доброзичливим ставленням.

             До одних із методів та заходів психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів є створення ситуації успіху! Рівень домагань учнів на здобуття хороших знань потрібно поступово підвищувати. Для цього і треба створювати атмосферу успіху в навчанні.

Учні мають постійно відчувати успішність своєї роботи. Якщо це є, то наші зауваження щодо недостатнього навчання учні сприйматимуть не як образи, а як поради і допомогу. Потрібно урізноманітнювати способи стимулювання успіхів дітей. Ними можуть бути увага, схвалення, визнання, нагорода, підвищення соціальної ролі, статусу, престижу. Бажано вивчати систему інтересів і потреб дитини, оскільки найдієвіше якщо педагогічна оцінка співвідноситься з тим, що цікавить дитину понад усе.

 На своїх уроках для слабких учнів виготовляю картки-підказки. І головне – посміхнутися учням і сказати “Ви зможете!” Учні з гарним настроєм візьмуться до роботи. Яка радість світиться в їхніх очах, коли робота рухається вперед, перші завдання виконані! Під час навчальної самостійної роботи ходжу між рядами, щоб бути завжди поруч з учнями, мати можливість за потреби прийти на допомогу.

            Середні учні потребують тільки поштовху. Наприклад говорю “перші три учні отримають 9-10 балів” – і робота закипіла. Ці учні відразу готові працювати самостійно.

            Складніше з сильними учнями. Учитель має вчасно помітити і підтримати учнів,

Задати додаткове  творче завдання, дати змогу повірити в свої сили.

            Звичайно, на уроці вчителю нелегко - кожен потребує його уваги, але усмішка учня, у якого вийшла задача, варта сил, витрачених на те, щоб зацікавити кожного. Оцінка учня – це плата за його працю. На формування позитивної мотивації впливає спосіб ознайомлення учнів з оцінкою. Наприклад, учитель не тільки констатує факт, а обов’язково хвалить учня за кожне нове досягнення у засвоєнні навчального матеріалу. При роботі з дітьми замічено те, що  найвищих результатів досягають ті учні, у яких учитель позитивно оцінює навіть незначні успіхи. Важче навчатися тим, кому вчитель лише вказує на помилки та недоліки, і кого дуже рідко хвалить. І найнижча успішність у тих дітей, яким учитель взагалі не повідомляє про успіхи на уроці.

Потрібно враховувати явище згасання: однакові оцінки, якщо їх надто часто використовувати, втрачають стимульну роль.  Оптимально, коли оцінка на один бал вища або нижча від тієї, котру зазвичай має з даного предмета дитина. Успіх після невдачі, і невдача після успіху, що змушують щось змінювати в поведінці, підтримують динаміку. Декілька низьких балів поспіль не стимулюють дитину. Перешкоди здаються нездоланними, з’являється байдужість.

            При вивчені нової теми виписую з даної теми всі основні питання, які має засвоїти кожен учень. Впродовж усіх уроків активно працюючи з такими запитальниками учні на кінець вивчення теми знають відповіді на пам’ять. Під час опрацювання кожного питання можна скористатися такими прийомами. Спочатку кращі учні відповідають на ці запитання. Кожен урок починається з повторення цих основних запитань. Потім опитую тих, хто хоче на них відповісти. Добре спрацьовує прийом роботи в парах. Один учень відповідає іншому. Потім другий відповідає першому. Добре спрацьовує прийом “ланцюжок”, коли на перше запитання відповідає один учень, на друге і подальші запитання – наступні учні. Добре спрацьовує прийом “змагання між рядами класу”. Кожен ряд висуває 2-3-х учнів, які відповідають на ці запитання. Учні інших рядів уважно слухають і вказують на помилки, яких припустилися учні під час своїх відповідей. Так можна добитися того, що кожен учень вивчить до кінця теми всі основні питання.

( Про різнорівневі ряди. Тим, хто сидить у першому ряду, вчитель не допомагає виконувати завдання, хто сидить у другому ряду, мінімально допомагає, а учням третього ряду допомога буде максимальною. Пересадка - це справа тимчасова.)

            В своїй роботі використовую роботу “випереджальне навчання”. Суть такої роботи в тому, що відібравши у кожному класі найслабкіших учнів і домовляюся з ними, що вони прийдуть після уроків і я поясню їм те, чого вони не розуміють у матеріалі. Домовляюся про те, що про це заняття ніхто не знатиме. Коли учні приходять, я не повторюю матеріал попередніх уроків, а розповідаю їм матеріал на декілька уроків наперед на дуже простому рівні. Для мене важливо, щоб вони якісно засвоїли те, що їм належить вивчити. Під час пояснення теми в класі ці “невстигаючі” учні починали допомагати, відповідати, наводити приклади. Для учнів усього класу  це було несподівано. Учнів, які відповідали, я заохочувала оцінками.

            Безумовно, кожен із нас, прагне не допустити того, щоб учні відставали у навчанні. Кожен із нас застосовує безліч способів впливу на цих учнів. Але проблема все таки залишається. Постійно аналізуємо: що ж ми не так робимо, чому в нас завжди є учні, які не можуть працювати в загальному темпі, які не запам’ятовують вивчене, які не засвоюють прийомів навчальної діяльності?

       В своїй роботі використовувати три слова: віра, надія, любов.

Вірити в те, що зможемо учня навчити і виховати. Сьогодні я ще не навчив, але вірю, що настане час, коли я зможу навчити цього учня.

Сподіватися на те, що в мене вистачить сил і таланту впливати на кожного учня.

Наша взаємна любов  допоможе кожному з нас – учителю й учню стати кращим, чистішим, розумнішим.

Для зняття напруги і поліпшення настрою можна проводити гру - вправу “ Хвилина радості”

(Мовчки)  Сядьте зручніше, спершись спиною на спинку стільця і поклавши руки на коліна, заплющіть очі. Тричі зробіть повільно глибокий вдих і видих. У кожного в житті були хвилини, коли почуття радості зігрівало серце: прогулянки лісом, парком, полем або берегом моря, милування квітами чи веселкою в полі. Подібний спогад є і у Вас. Викличне його зараз у своїй уяві. Що Ви бачите перед собою, навколо? Що відчуваєте? Затримайте це тепле і світле відчуття радості в собі. Сховайте цей спогад у Вашій пам’яті ніби гарну казкову квіточку. А тепер повільно розплющуйте очі й пам’ятайте своє відчуття радості. Потягніться й погляньте навколо, затримуючи в собі тепле і світле відчуття. Якщо є бажання й час, можете поділитися своїм спогадом із товаришами.,

Брейн – ринг

Брейн – ринг

         Математика

Ведучий: «Математика – не книга, вміщена в обкладинку і скріплена мідними застібками, зміст якої потребує лише терпіння, щоб ритися в ній; не шахта, скарбами якої можна оволодівати довго, але в якій лише обмежена кількість рудоносних жил і жилок; не земля, родючість якої може бути виснажена одержанням кількох урожаїв підряд, не континент або океан, простори яких можна зобразити на карті і визначити їх контури, вона безмежна, як простір, що його вона вважає дуже обмеженим для своїх прагнень, її можливості так само необмежені, як світи, що вічно скупчуються і множаться під уважним поглядом астронома…», - сказав свого часу Дж. Сильвестр.

         Відкрити одну з цікавих сторінок математики допоможе гра «Брейн - ринг». За ігрові столи запрошуються команди «Олімпійці» і «Непереможні».

         Обидві команди прийшли на змагання з бажанням перемогти і мають чудову математичну форму, знання «на вітер не кидають», а правильно їх застосовують.

         Кожний член команди вивчає математику по-своєму. Одні – «з-під палки», «жартома», «всерйоз та із задоволенням»,  інші – лише з «корисливих цілей», оскільки мріють стати бізнесменами.

         Обом командам побажаємо успіху.

         Гра проводиться в три тури, кожний з яких складається з п’яти питань. Правильна відповідь на кожне запитання оцінюється 1 балом. Якщо правильна відповідь не дається жодною командою, то відповідь на наступне запитання вже оцінюється 2 балами і т.д.

                                   І тур

1. З Миколаєва до Нововасилівка о 12 годині дня виїхав автобус. На одну годину пізніше з Нововасилівка до Миколаєва виїжджає велосипедист, який рухається значно повільніше. Ніж автобус. Хто з них після зустрічі буде ближче до Нововасилівка?

2.Семеро чекали восьмого 14 хв. Скільки хвилин витратив кожний на чекання?

3.На полиці стоять 10 книжок. Якою за порядком буде сьома книжка, якщо рахувати справа наліво?

4. Коли до 50 додати 4, матимемо 54. Скільки буде, якщо до 50 дм додати 4 см?

5. Скільки яблук можна з’їсти  натщесерце?

                                   Літературна пауза

Нуль

Ось круглий нуль, або нічого.

Послухай казочку про нього.

Веселий нуль прошепотів

Сусідці – одиниці:

-          З тобою поруч я б хотів

-          Постояти, сестрице!

-          Та одиниця каже:- Ні,

-          Ти нуль, число нікчемне.

-          Не стій зі мною, бо мені

це зовсім неприємно! -

А нуль на це: - Я знаю сам,

Що в світі значу мало….

Та якби поруч стати нам,

Десятка з тебе стала!

Поглянь на себе: ти ж у нас

Мала та худорлява,

Та станеш більше в десять раз,

Коли я стану справа!

Нехай не кажуть, що нулі

 Такі нікчемні та малі:

Із двійки - двадцять робим ми,

Із трійки – зробим тридцять,

З четвірки – сорок, а з семи -

Аж сімдесят, дивіться!

Отож, хоч нуль - ніщо й ніхто,

Та два нулі навісці

Із одиниці зроблять сто,

а з двійки – цілих двісті!

                С.Маршак

                                                            ІІ тур

1.    Один чоловік купив три кози і заплатив за них 3000 грн. По чому пішла кожна коза?

2.    Летіли гуси: одна спереду, дві позаду, одна позаду і дві спереду, одна між двома і три вряд. Скільки всього летіло гусей?

3.    У одного старого запитали, скільки йому років. Він відповів, що йому сто років і кілька місяців, але днів народження у нього було лише 25. Як це може бути?

4.    Як у кімнаті можна поставити два стільчики, щоб біля кожної стіни стояло по одному стільчику?

5.    У брата і сестри було порівну яблук. Брат дав сестрі 3 яблука з тих, які мав. На скільки яблук стало більше у сестри?

                                           Цікава пауза

                                     Гра «Задумай число»

Задумай число, менше за 10. Запиши його на дошці так, щоб його бачили тільки глядачі(вони перевірятимуть правильність розрахунків). Помнож задумане число на 3, до результату додай 2, знайдену суму помнож на 3, до результату додай задумане число. Тепер закресли першу цифру і до числа, що залишилося, додай 2. Знайдену суму поділи на 4 і до результату додай 8. Ти отримав 10.

                                       ІІІ тур

1.    Як записати число 100, використавши тільки п’ять одиниць?

2.    Скільки буде, якщо від 75 км відняти 1 м?

3.    Лісоруби за 1 хвилину відрізали від колоди кусок довжиною 1 м. За скільки хвилин вони поріжуть колоду довжиною 6 м на куски довжиною 1 м ?

4.    У скільки разів двоцифрових чисел більше, ніж одноцифрових?

5.    Соловей починає співати о першій годині ночі, зозуля – о третій, шпак – о четвертій, а горобець – о шостій. О котрій годині співають соловей і зозуля, а шпака не чути?

Підведення підсумків. Нагородження переможців.

Координатна площина pозв’язок вправ

ДОДАТОК №11

                     Урок математики у 6 класі

На тему: « Координатна площина

          Розв’язок вправ»

Мета:- формувати в учнів навички зображення точок на координатній площині, знаходження координати точки;

-         сприяти розвитку уваги, пам’яті  учнів та їх графічних навиків;

-         сприяти вихованню в учнів точності, охайності, вміння аналізувати.

                          Хід уроку

1.    Активізація опорних знань методом фронтальної бесіди:

-         Яке з двох чисел вважають меншим? Більшим?

-         Як порівняти додатне число з від’ємним? Два від’ємних?

-         Що таке координатна пряма?

-         Як зобразити на координатній прямій точку, яка відповідає даному числу? Що показує координата точки?

2.    Вивчення нового матеріалу:

 Ми вміємо визначати положення точки на прямій за допомогою числа – її координати. А чи можна за допомогою чисел визначити положення точки на площині?

Ви знаєте, що для визначення положення точки на земній поверхні потрібно знати її географічні координати: довготу та широту місцевості, номер місця і ряду в кінотеатрі також визначається за двома координатами: номер ряду та номером крісла, положення фігури на шахівниці, клітка в грі «морський бій». Щоб визначити положення будь-якої точки на площині, також потрібно знати дві її координати. Для цього на площині будується система координат. Проводять дві взаємно перпендикулярні прямі ОХ і ОУ, які інакше називаються осями координат.    

Точку перетину осей координат(о) називають початком координат. Вона є початком відліку одиничних відрізків для кожної з осей. Вісь ОХ називають віссю абсцис , а вісь ОУ називають віссю ординат. Осі координат ділять площину на чотири частини, які називають чвертями( або квадрантами). Прийнято ці чверті нумерувати в порядку, показаному на малюнку На осі ОХ додатнім числам відповідають точки, розміщені вправо від точки О,   а від’ємним – розміщені вліво від точки О. На осі ОУ додатнім числам відповідають точки, розміщені вище точки О, а розміщення нижче точки О – від’ємні числа.   Додатні напрями координатних

осей позначаються стрілками. Одиничний відрізок для осей координат береться однаковий. Дві перпендикулярні прямі ОХ та ОУ з вибраним на них напрямом та одиничним відрізком утворюють прямокутну систему координат. Площину, на якій розміщена система координат, називається координатною площиною. 

ІІІ Історична довідка.

Ідея координат зародилася в давнину. Перше їх застосування пов’язане з астрономією і географією, з потребою визначити положення світил на небі та визначених пунктів на поверхні Землі при складанні календаря, зоряних та географічних карт.

Древньогрецький астроном Клавдій Птоломей (Іст) користувався довготою і широтою як географічними координатами. Сліди застосування прямокутної системи координат ( палетки) виявлено на стіні однієї з погребальних камер Стародавнього Єгипту. Прямокутною сіткою користувалися і художники епохи Відродження. Викладання методу координат було вперше опубліковане в «Геометрії» Декарта в 1637 році. Звідси і назва «Декартові координати». Терміни «абсциса» і «ордината» походять від латинського перекладу творів Апполонія і були введені в 70-80-х роках 17 століття Г.В. Лейбніцом. Ним же абсциса з ординатою були названі координатами.

Італійські художники епохи Відродження, які розвивали ідею координат:

Леонардо да Вінчі(1452-1519). Один з найвидатніших діячів італійського Відродження - флорентієць. Батько його був заможнім городянином, мати – простою селянкою. Леонардо да Вінчі був дуже різносторонньою людиною: геніальним живописцем і вченим, інженером – винахідником, архітектором і скульптором, музикантом і поетом.  З дитинства виховав у собі невтомну працьовитість, труднощі не змогли зломити його – вони породжували в ньому нові сили. Своїм учням він казав: «Щастя приходить до того, хто багато працює». Найбільше Леонардо Да Вінчі як художника цікавила людина, її почуття. Всьому світові відома його картина «Мона Ліза» (або»Джоконда») – портрет молодої городянки. У  своїх наукових відкриттях і здогадках на кілька століть випередив свій час. Наукові висновки він будував на спостереженні. «Мудріть - дочка досвіду» - любив говорити вчений. Він спостерігав за припливами і відпливами моря, польотом птахів, вивчав будову ока. За допомогою науки Леонардо да Вінчі мріяв полегшити працю людини. Сучасники високо цінували   вченого як інженера: за його проектом було збудовано

великий канал, який постачав питну воду Мілану. Сторінки його записних книжок вкриті кресленнями і проектами. Тут токарні і  ткацькі верстати, прядка і землечерпалка, турбіни і підйомні пристрої. Леонардо розробив контрукцію парашута і вертольота, підводного човна і водолазного костюма. Маючи незалежний, гордий характер, Леонардо да Вінчі не раз змінював своїх замовників і покровителів. Усе життя він поневірявся і помер на чужині, у Франції. 

Мікеланджело(1475-1564).Великий діяч Відродження – скульптор, живописець, архітектор, військовий інженер і поет. Він взяв участь у спорудженні собору св. Петра в Римі. Цей собор кілька десятиріч будували найвидатніші архітектори Італії. Мікеланджело розробив проект його величезного купола. Собор св. Петра - один з найкращих зразків архітектури Відродження.

Рафаель(1483-1520) Санті або Санціо(Раффаело Santi, Sanzio)- один із найдавніших художників усіх часів і народів, народився в Урбіно – столиці маленького італійського герцогства - 28 березня 1483 року. Видатний художник Відродження Рафаель прагнув зобразити людину, в якій все прекрасне: все сильне тіло. глибокий розум, добрий характер. Замолоду Рафаель жив і працював у Флоренції, де створив багато своїх кращих картин . Згодом його запросили до Рима. Тут Рафаель писав портрети, керував будівництвом собору св. Петра. Мистецтво Рафаеля радісне й щасливе, дихає спокоєм. Збереглося багато картин із зображенням мадонн. Його картини мало схожі на ікони середньовічних майстрів. Найвизначніша картина Рафаеля – «Сікстинська мадонна» написана для монастиря св.Сікста в одному з невеликих італійських міст. Цей геніальний твір сповнений великої любові до людей: художник прославив у ньому людину, здатну заради щастя людей принести в жертву найдорожче – свою дитину.. Помер Рафаель у Римі 6 квітня 1520 року. Творчість Санті може вважатися вищим проявом і злиттям воєдино всіх кращих здобутків спільними зусиллями багатьох художників за всю епоху італійського Відродження.

Тіціан – італійський живописець, представник венеціанської школи живопису доби Високого відродження.

ІV. Осмислення нового матеріалу.

1.Усне розв’язування  вправ  №699-791,703-706. Г.М.Возняк

       Математика  6 клас

2Колективне розв’язування завдань № 702, 708, 712, 713 Г.М.Возняк Математика  6 клас

3.Завдання для індивідуального виконання

    Побудувати точки  А(3;2), В(-4;1), С(-2;-4), Д(1;3), Е(0;5), Х(6;0)

    Побудувати точки А(1,5;4,4), В(-2,5;1), С(-5;-3,5).

    Побудувати відрізки, які з’єднують точки А(-5;-2) і В(3;2); точки С(-2;0) і К(3;4)

    Побудувати пряму АВ , якщо А(-3;-2) і В( 3;4). Назвати координати будь-яких двох точок, які лежать на площині по різні сторони від прямої АВ.

  Побудувати коло з центром в точці О(2;5) і проходило через точку М(0;4). Назвати координати яких-небудь двох точок, із яких одна знаходилась би всередині кола, а друга - за ним.

Побудувати трикутник АВС , якщо А(-5;-2) В(0;4) С(3;-5). Назвати координати яких-небудь двох точок, із яких одна лежала б всередині трикутника, а друга - за ним.

Побудувати відрізки АВ та СД і знайти координати точок перетину цих відрізків. А(-3;1)  В(3;5)  С(-2;2)   Д(2;-2)

Побудувати чотирикутник АВСД за координатами його вершин та знайти координати точки перетину його діагоналей, якщо  А(-2;-2) В(-3;2)  С(1;4)  Д(2;-3)

Побудуйте прямокутну систему координат та відмітьте на ній точки   Р(2;1) М(-4;0) Х(0;3)  Е(5;5,5)

Побудуйте точку В симетричну точці А(7;-3) відносно початку координат.

VІ Закріплення нового матеріалу

-         Як побудувати систему координат?

-         Яка площина називається координатною?

-         Скільки чисел визначають положення точки, розташованої на координатній площині?

-         Як записується координати точки?

V Конкурс художників

Учні будують точки за їх координатами і послідовно сполучають їх, одержуючи малюнки.

VІ Підведення підсумків уроку та оцінення учнів.

VІІ Завдання додому п 8.6. № 713, 711, 717

Танці